Let Earth Become the Sky is an anticipation of a landscape that may be recovered from invasive and colonial forces. Yet, how realistic is such a possibility when entire human history has been shaped by survival, and more often by taking than by giving? With an abundance of metaphors drawn from the artist’s hometown, Donetsk, we encounter a warring of duality: invasiveness and fragility, nature and human control, resilience and surrender. These tensions unfold through the strong persistence of the landscape and the generational perseverance of the lives that have long been marked by a tragic and seemingly perpetual fate.

Through the concepts of home and memory, artists invite us to enter the soft fields of childhood nostalgia, hoping that someone might catch us at the edge of the abyss, surrounded by guard reeds. The dialogue between personal and collective reminiscence is embodied in Mykhailovena’s day-to-day photography, full of optical illusion, geometric forms, and the ordinariness of life. This composition enters into an instinctive visual conversation with Taras` piece Body without Organs, cultivating a sharp tension between the past and the future.

Ultimately, the mind emerges as a singular field of infinite creative force. Whether that force is experienced as positive or negative can only be determined by each viewer personally as one moves along this path. Either way, the eternity of the cosmos leaves us with a sense of terrifying hope.

The exhibition also includes an antique piece of Kozma Lajos, whose experiences of exile and shifting identity resonate with broader questions of belonging.

An exhibition by vegyeskereskedés.
Artists: Taras Tolstikov, Mykhailovena
Curator: Sasha Hubarieva 

Opening July 2nd, at 19:00, Ráday u. 47
July 2 – 11, 2026.

Event link: https://fb.me/e/ak9CqjK9W

Taras Tolstikov is a multidisciplinary artist working through traditional mediums, installations, and artificial intelligence. After studying architecture at DonDABA (Donetsk) and KNUBA (Kyiv), he moved to Hungary in 2017 to focus on his artistic practice. His work explores themes of freedom, displacement, memory, and the relationship between human systems and natural forces. He has exhibited internationally in cities including Budapest, Berlin, Paris, New York, and Amsterdam, and is a co-founder of an art collective vegyeskereskedés.

MYKHAILOVENA has been taking photos of her daily life, her beloved garden and pets. The passion for photography started when her grandchildren moved away from Donetsk in 2014. Sharing photos is a way for her to reconnect with loved ones. Mykhailovena says her garden is an endless passion and the place where she can delight in reflection. She believes working with soil preserves connection with nature and everything that surrounds it. In 2024 she had her solo exhibition in Paris.

Vegyeskereskedes  is an experimental art collective originated in Józsefváros. Through the concept of “universal store”, they explore everyday community life and create an open space for dialogue, addressing social and political issues. 

Ukrainian

Нехай Земля стане Небом – це передчуття ландшафту, який, можливо, одного дня буде звільнений від загарбницьких і колоніальних сил. Aлe наскільки ця думка є реалістиною, адже історія людства формувалася боротьбою за виживання і, значно частіше, прагненням забирати, а не віддавати? За допомогою безліч метафор, народжених через складну долю рідного міста художника – Донецька, ця виставка багата такими антитезами як: інвазивність та крихкість, природа та людський контроль, стійкість та покора. Напруження розгортається крізь незламну витривалість ландшафту та поколіннєву наполегливість людських життів, які вже давно позначені трагічною й, здається, безкінечною повторюваною долею.

Через концепти домівки та пам’яті митці запрошують нас увійти в пухкі поля дитячої ностальгії, сподіваючись, що хтось підхопить нас на самому краю прірви, серед очеретів, що стоять на варті. Діалог між особистими та колективними спогадами втілюється у повсякденній фотографії Mykhailovena, сповненій оптичних ілюзій, геометричних форм і буденності життя. Ця композиція вступає в інтуїтивний візуальний діалог із твором Тараса «Body without Organs» (пер. Тіло без органів), створюючи гостру напругу між минулим і майбутнім.

Зрештою, саме свідомість постає як єдиний простір безмежної творчої сили. Чи відчуватиметься ця сила як позитивна або негативна – кожен глядач може визначити лише особисто, самостійно проходячи цей шлях. У будь-якому разі, вічність космосу завжди залишає нас із відчуттям моторошної надії.

До експозиції також входить антикварна вітрина Лайоша Козми, чий досвід вигнання та зміни ідентичності перегукується з питаннями належності та пошуку дому.

Тарас Толстіков – міждисциплінарний художник, який працює з медиумами живопису та малюнку, інсталяцією та штучним інтелектом. Після закінчення архітектурного факультету в ДонДАБА (Донецьк) та КНУБА (Київ) у 2017 році переїхав до Угорщини, щоб повністю присвятити себе мистецькій практиці. Його роботи досліджують теми свободи, вимушеного переміщення, пам’яті та взаємодії між людськими системами й природними силами. Брав участь у міжнародних виставках у Будапешті, Берліні, Парижі, Нью-Йорку та Амстердамі. Є співзасновником мистецького колективу vegyeskereskedés.

Mykhailovena фотографує своє повсякденне життя, улюблений сад і домашніх тварин. Її захоплення фотографією розпочалося після того, як у 2014 році її онуки виїхали з Донецька. Для неї обмін фотографіями став способом підтримувати зв’язок із близькими. Mykhailovena говорить, що її сад – це нескінченна радість і місце, де вона знаходить простір для роздумів. Вона вірить, що взаємодія із землею допомагає зберігати зв’язок із природою та усім, що її оточує. У 2024 році в Парижі відбулася її перша персональна виставка.

vegyeskereskedés – експериментальний мистецький колектив, що виник у Йожефвароші (Будапешт). Через концепцію «універсальної крамниці» учасники митці досліджують повсякденне життя спільнот та створюють відкритий простір для обговорення соціальних і політичних питань.